Крістоф Люсе (Sudouest 20-01-2024)
Осінньо-зимовий політичний сезон 2023 року пройшов у Франції під знаком рутинної міжпартійної боротьби, спричиненої тими чи іншими урядовими рішеннями, як наприклад урядовим проектом закону про еміграцію, однак с початком 2024 року політичне життя стало набирати обертів з огляду на червневі вибори до Європарламенту. Неочікувана підтримка згаданого закону у новій редакції (бо попередня спроба його прийняття закінчилась поразкою пропризидентської більшості) крайнє правим Національним Об’єднанням спричинилась до політичної та урядової кризи в кінці 2023 року. Ще одним сюрпризом кінця 2023 року, був скандал зі славетним актором Жераром Депардьє і саме президент Макрон прийде йому на допомогу.
Отож, 2024 рік почався з призначення нового прем’єр-міністра та окреслення Емануелем Макроном стратегічного орієнтиру — політики “переозброєння’’(військового, цивільного, навчального, демографічного) — на термін до закінчення своєї президентської каденції в 2027 році. Треба відзначити суттєву зміну його позиції стосовно російської війни проти України, на противагу позиції екс-перзидента Саркозі, яка залишається суттєво проросійською. Одночасно зазнала критики позиція президента Макрона в полеміці навколо постаті Депардьє та стосовно по суті правого складу його нового уряду.
У 2024 році Франція перед викликом переозброєння по всіх напрямках.
Крістоф Люсе (Sudouest 20-01-2024)
Виступаючи перед французами 16 січня, а потім у своєму посланні до армії 19-го січня Еммануель Макрон склав дорожню карту «переозброєння» країни, щоб протистояти зрослим геополітичним викликам, визначивши в якості пріоритету підтримку України.
«Я не вірю в знищення Франції», — заявив Еммануель Макрон під час прес-конференції 16 січня. Але виклики є: допомогти Україні, яка опинилася в тяжкому становищі, протистояти Росії, посилити залученість Парижа у співпраці з Києвом, зробити так, щоб голос Франції (і Європи) почули на Близькому Сході та відновити політичний діалог, відновити вплив у Сахелі, з якого французька армія була вигнана, посилити військові засоби перед лицем різносторонньої загрози. І це нагально.
1. Пріоритет — допомога Україні.
Яка небезпека номер один для Франції? «Загарбницька війна Росії в Україні, — відповідає Президент Республіки, — тому що дозволити Росії перемогти означало б погодитися на порушення міжнародних правил. » Це значило б поставити під загрозу колективну безпеку всієї Європи, наполягав Еммануель Макрон у п’ятницю, 19 січня, у Шербурзі під час свого звернення до армії. Підозрювана в скупості у своїй допомозі Україні, Франція повинна відновити довіру та надати відповідні гарантії.
Одразу після вступу на посаду 13 січня новий міністр закордонних справ Стефан Сежурне поспішив до Києва та оголосив про «новий етап оборонної співпраці». Президент, який також відвідає Київ у лютому, уточнив 16 січня наступну поставку українцям 40 ракет «Скальп», бомб, нових далекобійних 155-мм гармат «Цезар», залишивши міністра оборони Себастьєна Лекорню розповісти більше деталей. Париж обіцяє йти вслід за Лондоном, підписавши з Україною «угоду про безпеку» з гарантією на десять років.
2 Зміцнити промисловість і військові інструменти
Досягти режиму «воєнної економіки» — це завдання, яке поставив Президент перед оборонною промисловістю: «Йдеться про виграш у швидкості, в обсязі, в інноваціях. » 19 січня в Шербурзі Еммануель Макрон закликав промисловців зосередитися «на питаннях виробництва та постачання», висловивши жаль з приводу того, що в «сприятливі» роки вони дозволили собі впасти в «заціпеніння». Однак є й добрі приклади: виробники гармат «Цезар», літаків «Рафаль», ракет «Містраль» або радарів «Фалес».
З іншого боку, компанії MBDA міністр оборони вказує на недостатність зенітно-ракетних комплексів Aster. Збільшення виробництва, кращі терміни, корисність «кожного євро», передбаченого Законом про військове програмування (LPM) 2024-2030: надзвичайна ситуація стосується як французької армії і її «повної моделі», так і допомозі Україні. Президент нагадав, що стратегічні ризики 21-го століття – кібернетичні, космічні, морські – визначені в LPM, необхідно вирішувати спільно з європейськими союзниками з метою «сильнішої та більш суверенної Європи».
3. Заміна Франції на Близькому Сході
Будучи мало чутними на Близькому Сході, в той час як війна все ще вирує в Газі, Франція та Європа постає перед викликом. Президент резюмує позицію Франції: «однозначне засудження тероризму ХАМАС, заклик до припинення вогню, гуманітарна допомога Газі, нагадування про політичну мету рішення стосовно створення двох держав». На даний момент Еммануель Макрон наголошує на підтримці Францією розбомблених мирних жителів: утримання госпітального корабля «Діксмуд» на місці (отримано тисячу поранених), доставка їжі та медикаментів (1000 тонн), скидання продовольчих пайків у Газу за сприяння Йорданії та ліків за сприяння Катара.
Чи може Франція допомогти протистояти регіональній пожежі? У Червоному морі Париж, який має в цьому районі фрегат («Лангедок») і військову базу в Джібуті, бере участь у захисті кораблів від атак Хуситів але без приєднання до «превентивних ударів» Вашингтона та Лондона по наземних об’єктах єменських повстанців. У Лівані, де Франція зберігає невеликий вплив і розміщує 700 миротворців на південному кордоні, вона надсилає «повідомлення» Ізраїлю та ліванській стороні, щоб уникнути «ескалації, що ні в чиїх інтересах».
4. Сахель — перегорнута сторінка
Відхід з Нігеру 22 грудня останніх 1500 солдатів сил операції Бархан став посмертним дзвоном для військової присутності в трьох країнах Сахелю (Малі, Нігер, Буркіна), які потрапили під контроль генералів. Париж навіть закрив своє посольство в Ніамеї 2 грудня на «невизначений» період. Французький відступ в своїй колишній «вотчині» звільнив місце Росії, яка щойно розгорнула червону доріжку в Москві для посланців нігерійської хунти.
Очікуючи на переосмислення своїх зв’язків із Сахелем, що може зайняти час, Франція має переглянути місії своїх армій за кордоном і розгорнути їх на інших театрах: Індійському та Тихому океанах, Перській затоці та на флангах Східної Європи. Не забуваючи про мобілізацію 15 000 солдатів цього літа для Олімпійських ігор. Виклик, який не є незначним, коли армія має терміново набрати 2000 військовослужбовців.