Гавр — місто-порт, досвід відбудови якого поряд з досвідом відбудови Роттердаму цікавить сьогодні українських архітекторів — розробників плану відбудови Маріуполя.

“Чому Гавр?’’ — питається сайт мерії, очолюваної правоцентристом, експрем’єр-міністр Едуардом Філіпом, яка зустрічає з українським прапором поряд з національним та європейським, презентуючи подорожнім “цю дивовижну морську метрополію’’:

Найбільше місто Нормандії, Le Havre або LH як ми кажемо тут, розташовано за дві години їзди від Парижу. Це місто радикальної сучасності. У 2005 центр міста, реконструйований  Огюстом Пере (August Perret) після Другої світової війни, був внесений до світової спадщини. Відкриваючи  Гавр світові у новому світлі, ця оцінка також дозволила йому продемонструвати  свою здатність  винайти себе заново. Гавр — місто фенікс —  як і раніше продовжує нести девіз, наданий йому його творцем Франсуа I :  «nutrisco et extinguo» (живити добрий вогонь, гасити поганий).

(http://lehavre.fr/ma-ville/une-metropole-maritime-etonnante).